Заповіт церкви

Почувши звістку про спасіння, дане нам по благодаті Божої через віру в Господа Ісуса Христа, померлого за наші гріхи і воскреслого для виправдання нашого, ми відповіли на Божий заклик, попросивши у Бога прощення у молитві покаяння, сповідавши свою віру через хрещення в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Нині ми очікуємо на зустріч з Господом і Спасителем нашим Ісусом Христом, сподіваючись на Його милість та благодать.

На знак єдності ми з радістю укладаємо завіт один з одним у світлі Апостольського символу віри та цінностей нашої церкви. Силою Божої благодаті, що діє в нас, будемо прагнути наступного:

В одному дусі та в одних думках поклонятися та служити нашому Господу, щоб не було між нами поділів (1 Кор. 1:10; Рим. 15:5–6).
Вникати в себе, аналізуючи свої думки, мотиви, слова та справи у світлі Слова Божого; зростати у вірі, зміцнюючись Словом Божим, перетворюючись на образ Ісуса Христа (1 Тим. 4:16; 2 Тим. 3:16–17; 2 Кор. 3:18).
Любити один одного з ніжністю, шануючи інших вище себе; піклуватися один про одного, підтримувати, допомагати та підбадьорювати (Флп. 2:3; 1 Кор. 13:4–11; 1 Ів. 4:11; Рим. 12:10).
Терпляче ставитися до слабкостей інших, поблажливо один до одного, наставляти і зізнаватись один перед одним у провинах і прощаючи взаємно, як і Христос пробачив нас (Кол. 3:13; Рим. 15:1; Як. 5:16; 1 Сол. 5:11).
Постійно молитися один за одного (Мф. 18:19–20; 1 Сол. 5:17; Як. 5:16).
Не говорити наклепи та неправду на ближніх своїх (Вих. 20:16).
Мати скромний та пристойний зовнішній вигляд відповідно до християнського характеру, слідкуючи впершу чергу за собою, а не за іншими (1 Петра 3:3).
Не залишати зібрань; бути активним членом малої групи учнівства серед тижня (Євр. 10:25).
Підтримувати керівництво церкви за допомогою шанобливого ставлення та молитовного клопотання (Євр. 13:17; 1 Сол. 5:12–13).
Спільно трудитися і служити один одному тим даром, яким Бог наділив кожного з нас для збудування вірного євангельського служіння в цій церкві, підтримуючи її поклоніння, таїнства, дисципліну та вчення (Рим. 12:1–8; 1 Кор. 12).
Добровільно жертвувати на підтримку служіння, витрати церкви, допомогу нужденним і поширення Євангелія (2 Кор. 9:7).
Бути «світлом» та «сіллю» у світі. Зберегти свою подобу Христу, не йдучи на компроміс зі світом, відкидаючи безбожність і мирські похоті. Підкоряючись Слову Божому, бути провідниками світла Христового. Пам’ятати, що через хрещення ми ототожнюємо себе з Христом, його смертю і воскресінням, і тепер на нас покладено особлива відповідальність жити оновленим та святим життям (Мт. 5:13–14; Рим. 6:3–4).
Проголошувати євангельську звістку словом і ділом нашому оточенню, особливо рідним, друзям та знайомим (Мт. 28:18–20; Дії 16:31).
Переїхавши в іншу місцевість, якнайшвидше приєднатися до євангельської громади, в якій продовжувати дотримуватися принципів цього заповіту та вчення Святого Письма.